Повільнодіючий азот – нове покоління «розумних» азотних добрив.

Ірина Логінова, науковий консультант НВК «Квадрат»

Для підвищення ефективності використання азоту рослиною є два основні важелі: (1) правильний менеджмент (тобто забезпечення вимог стратегії 4П: добрива мають бути внесені у Правильній формі, у Правильний час, у Правильній нормі й у Правильне місце) та (2) використання азотних добрив підвищеної ефективності.

До останніх відносяться добрива, що містять елементи живлення (або додаткові компоненти) у формі, яка дозволяє відтермінувати їх вивільнення і поглинання рослиною після внесення, або яка подовжує строк їх доступності для рослин порівняно із швидкодіючими традиційними добривами.

До основних проблем традиційних азотних добрив відносять непродуктивні втрати (звітрювання аміаку для амідних добрив, вимивання – для нітратних, денітрифікація та іммобілізація азоту), невідповідність між темпами споживання N рослинами і вивільненням його з добрив та неможливість (або обмежена можливість, враховуючи технологію вирощування і погодні умови) дробного внесення азоту.

Азотні добрива з підвищеною ефективністю представлені трьома основними групами: (1) добрива контрольованої дії (зокрема, капсульовані добрива), (2) стабілізовані добрива (традиційні азотні добрива, що вносять разом з інгібіторами уреази або нітрифікації) та (3) азотні добрива повільної дії (повільнорозчинні сполуки азоту).

Остання група повільнодіючих азотних добрив привертає увагу вчених вже більше ніж півсторіччя. Така форма азоту дозволяє відтермінувати його доступність і використання рослинами на певний проміжок часу після внесення. На відміну від традиційних азотних добрив, вони дозволяють істотно збільшити час постачання рослин азотом.

Поява цих добрив завдячує пошуку вченими різних країн світу так званого «ідеального добрива» - добрива, яке було б здатне вивільнювати елементи живлення у повній відповідності до потреб рослин упродовж періоду вегетації.

Головними представниками повільнодіючих азотних добрив є метиленсечовини. Ці сполуки відомі вже з середини 50-х років XIX ст., а їх вивчення і випробування активно проходило також і у Радянському Союзі. Їх основні характеристики визначаються складом і довжиною полімерних ланцюгів: що коротшим є ланцюг, то швидшим є вивільнення азоту, і навпаки.

Серед таких продуктів є як тверді, так і рідкі продукти. Саме рідкі продукти останнім часом привертають все більше уваги, наслідуючи загальний тренд зростання популярності рідких продуктів. Проте, такі продукти були маловідомі за радянських часів, хоча наразі досить активно використовуються у західних інтенсивних технологіях вирощування культур.

До головних переваг рідких продуктів слід віднести:

• Унікальне поєднання швидкодіючого азоту (у вигляді сечовини) для оперативного коригування дефіциту та повільнодіючого азоту (у вигляді метиленсечовин) для пролонгованого живлення (рис. 2).
• Ефективне рішення для листкового і ґрунтового внесення, в т.ч. у фертигації.
• Підвищений коефіцієнт використання азоту.
• Гнучкість у виборі строків внесення.
• Сумісність з фунгіцидами, інсектицидами і більшістю рідких добрив (проте, обов’язковим є проведення тесту на сумісність).
• Некорозійність, тривалий час зберігання

Добриво може бути внесене самостійно або у суміші з іншими рідкими добривами, зокрема з КАС чи розчином карбаміду. За змішування з КАС забезпечується надходження відразу 4 форм азоту: амонійної, нітратної, амідної і повільнодіючого азоту.

Рідке повільнодіюче азотне добриво може бути внесене у ґрунт або у позакореневе підживлення.

За ґрунтового внесення головними перевагами є: зменшення непродуктивних втрат азоту в процесі вимивання (повільнодіючі сполуки азоту у складі добрива здатні до адсорбції ґрунтовими колоїдами, на відміну від молекул сечовини), зменшення звітрювання аміаку порівняно з традиційними азотними добривами та більш пролонговане постачання рослин азотом (до 8-12 тижнів).

Головним шляхом вивільнення повільного азоту в ґрунті є ферментативний гідроліз, тому дуже важливо враховувати умови ґрунту, сприятливі для мікробної активності (температура, аерація і зволоження).

Головними перевагами рідкого повільнодіючого азотного добрива за позакореневого внесення є:

• Швидке поглинання листком (подібно до нітрату чи сечовини).
• Найнижчий сольовий індекс серед усіх азотних добрив, дуже низькі фітотоксичність і ймовірність опіків навіть за високих норм (концентрацій) внесення.
• Добриво підходить для малооб’ємного внесення.
• Унікальні змочувальні властивості за позакореневого внесення (діє як гумекант).
• Тривале вивільнення азоту без ризику надмірного вегетативного росту.

За листкового внесення головними механізмами вивільнення азоту є гідроліз і розкладання під впливом ультрафіолетового випромінення.

Отже, за фоліарного внесення повільнодіючих азотних добрив, неполярні молекули сечовини і метиленсечовин вкривають лист плівкою, поступово проникають крізь кутикулу, поглинаються листком і вивільнюють азот упродовж більш тривалого часу. Це дозволяє підвищити поглинання азоту і інших компонентів бакової суміші, підвищує стійкість до змивання і ризик дрейфу (рис. 1). Особливо важливі вказані властивості за внесення у період низької вологості та високої температури повітря.

Азот у вигляді сечовини у складі добрива забезпечує швидкий green-effect.  Повільнодіючий азот поступово руйнується, вивільнюючи азот для живлення рослин більш тривалий час (рис. 2). Таким чином, з’являється можливість зменшити кількість листкових внесень азоту і постачати рослинам азот більш рівномірно.

Головною перевагою листового внесення повільнодіючого рідкого азотного добрива, порівняно з сечовиною, є зниження потенційного ризику опіків навіть за високих норм застосування і у підвищених концентраціях. В середньому на польових культурах у позакореневе підживлення рекомендовано застосовувати 10-20 л/га добрив з повільною дією.

Поступове вивільнення азоту із добрива дозволяє також уникнути небажаного надмірного вегетативного росту, не створюючи дисбалансу між розвитком надземної і підземної частин рослини.

На відміну від розчину сечовини, який випаровується з поверхні листка вже упродовж перших годин після внесення із утворенням кристалічного залишку на поверхні, що істотно обмежує поглинання азоту листком, повільнодіюче добриво залишається на поверхні листка у рідкій фазі набагато довше, сприяючи більш ефективному споживанню рослинами азоту.

Таким чином, за внесення повільнодіючих азотних добрив на лист, з’являється можливість більш гнучкого графіку проведення підживлень, адже рослини постачаються азотом більш тривалий період часу. При цьому, ризик опіків істотно знижується порівняно з розчином карбаміду чи КАС.

Компанія «Квадрат», йдучи в ногу з сучасними світовими тенденціями, у цьому сезоні пропонує аграріям унікальний у своєму роді продукт Квантум Повільний АЗОТ, який на сьогодні не має аналогів на українському ринку. Це рідкий продукт, який містить 28% азоту, серед яких 15% припадає на сполуки азоту із повільним вивільненням.

Ми впевнені, що цей ефективний інструмент у руках фахівців дозволить знайти нові резерви у підвищенні генетичного потенціалу Ваших культур.

                             (а)                                     (б)

Рис. 1. Повільнодіюче рідке азотне добриво (а) і розчин карбаміду (б) через 30 хвилин після нанесення на листок (Джерело: дані Koch Agronomic Services)

Рис. 2. Графіки темпів вивільнення азоту з карбаміду та продуктів метиленсечовин.

Журнал "Пропозиція" №3, 2021